Відомий український педагог В.Сухомлинський перший звернувся до питання патріотизму як основи духовного становлення особистості, як до головної педагогічної проблеми. Через всю педагогічну спадщину В.Сухомлинського червоною лінією проходить головна мета – виховання справжньої людини, громадянина своєї країни, захисника Батьківщини.

Великий педагог підкреслював: «У дитинстві починається тривалий процес пізнання – пізнання і розумом, і серцем – тих моральних цінностей, що лежать в основі моралі: безмежної любові до Батьківщини, бажання стати справжнім патріотом, справжнім борцем».

Педагогічна спадщина Василя Олександровича має велике значення у вирішенні цієї проблеми, тому наш педагогічний колектив вважає за необхідне безпосередньо звертатися до праць В. Сухомлинського.

Бути патріотом – означає любити материнську мову, свій дім, батьків і усіх людей, природу рідного краю, звичаї, шанувати традиції народу, людську працю, прагнути не лише зберігати духовні скарби народу, а й примножувати їх. Саме ці проблеми і є визначальними у громадянському вихованні дітей дошкільного віку.

Патріотизм – це, образно кажучи, сплав почуття й думки, осягнення святині - Батьківщини – не тільки розумом, а й передусім серцем.

Одним із завдань нашого дошкільного закладу є спрямування діяльності навчального закладу та сім’ї на реалізацію національно-патріотичного виховання в контексті розвитку духовного потенціалу особистості дитини дошкільного віку.

Для успішного виконання поставленого завдання національно-патріотичне виховання дошкільників здійснюється у ДНЗ «Юленька» комплексно – через навчальний процес, виховну роботу, краєзнавчу роботу, співпрацю з родиною, волонтерську діяльність.

Наша мета, це формування у молодого покоління високої патріотичної свідомості, виховання любові до рідного дому, сім’ї, дитсадка, з якої зароджується любов до рідної країни, а також виховання шанобливого ставлення до людини трударя та результатів її праці, рідної землі, захисників Вітчизни, державної символіки, традицій держави, загальних народних свят.

Для ефективного ознайомлення дітей та їхніх батьків з національною культурою, формування національної свідомості у дітей, пробудження до життя національні традиції, національного духу нашого народу, в нашому закладі ми розпочали цю роботу зі створення національних куточків у групі.

Національний куточок – один з основних компонентів життєвого простору, що сприяє формуванню національної свідомості у дітей. Розміщень він у світлому, зручному для огляду місці, візуально відокремлень від ігрових центрів. Експозиція національних куточків не переповнена, постійно змінюється та поповнюється, має естетичне оформлення.

Любов до Вітчизни починається з любові до своєї Малої Батьківщини – місця, де людина народилася.

У цьому зв’язку, як мені здається, величезного значення набуває визначення мети, завдань, змісту та засобів патріотичного виховання дітей дошкільного віку.

До основних завдань патріотичного виховання старших дошкільнят належать:

• формування любові до рідного краю (причетності до рідного дому,

сім'ї, дитячого садка, села);

• формування духовно-моральних взаємин;

• формування любові до культурного спадку свого народу;

• виховання любові, поваги до своїх національних особливостей;

• почуття власної гідності як представників свого народу;

• толерантне ставлення до представників інших національностей, до

ровесників, батьків, сусідів, інших людей.

Якщо розглядати патріотизм через поняття „ставлення”, можна виділити декілька напрямків:

1) ставлення до природи рідного краю, рідної країни;

2) ставлення до людей, які живуть в рідній країні;

3) ставлення до моральних цінностей, традицій, звичаїв, культури;

4) ставлення до державного устрою.

Кожен з цих напрямків ми впроваджуем в освітньо-виховної діяльності з дітьми, тому що кожен із них несе свій внесок в соціалізацію особистості дитини за умови врахування особливостей розвитку дітей.

Дитина старшого дошкільного віку може і повинна знати, як називається країна, в якій вона живе, її головне місто, столицю, своє рідне місто чи село, які в ньому є найголовніші визначні місця, яка природа рідного краю та країни, де дитина живе, які люди за національністю, за особистими якостями населяють її країну, чим прославили вони рідну країну і увесь світ, що являє собою мистецтво, традиції, звичаї її країни.

Для ознайомлення з рідним містом я розробила для дітей тематичні блоки.:

1. Назва нашого села. Його історія. Чому тут виникло поселення людей?

2. Моя вулиця. На якій вулиці розташований мій дитячий садок? Вулиці нашого села.

3. Визначні місця нашого села. Пам’ятники, будівлі, музей, клуб.

4. Праця дорослих. Підприємства нашого села. Чим прославлене село.

5. Герб села. Які символи на ньому зображені. Як вони пов’язані з історією та працею людей в нашому місті.

6. Видатні люди рідного села. Чиїми іменами названі вулиці. Чому? Які люди прославили наш край?

7. Природа рідного краю. Які дерева, квіти прикрашають вулиці села. Яких рослин найбільше. Як називається море, на березі якого розташоване село.

8. Культура рідного села. Які музеї, бібліотеки є в селі, навчальні заклади (школа, дитячий садок).

9. Культура поведінки в рідному селі. Як поводити себе на вулиці, в транспорті, музеї, на прогулянці, на загальноміських святах.

10. Відпочинок у нашому селі. Де люблять відпочивати жителі рідного села. Які є традиції, свята. День села.

11. Захисники нашого села. Хто слідкує за спокоєм, добробутом людей у селі. Хто допомагає людям в надзвичайних ситуаціях. Хто такі ветерани. Як в нашому селі святкують День Перемоги.

Патріотичні почуття закладаються в процесі життя і буття людини, що знаходиться в рамках конкретного соціокультурного середовища. Люди з моменту народження інстинктивно, природно і непомітно звикають до навколишнього середовища, природи та культури своєї країни, до побуту свого народу. Слід враховувати, що дошкільник сприймає навколишню дійсність емоційно, тому патріотичні почуття у нього проявляються в почутті захоплення. Такі почуття не можуть виникнути після кількох занять. Це результат тривалоï, систематичноï і цілеспрямованоï роботи з дитиною.

Виховання дітей в нашому саду здійснюється щомиті: на заняттях, заходах, святах, в грі і в побуті. Робота будується таким чином, щоб вона проходила через серце кожного вихованця дитячого садка. Любов маленької дитини-дошкільника до Батьківщини починається з відносини до найближчих людей - батька, матері, дідуся, бабусі, з любові до свого будинку, вулиці, на якій він живе, дитячого садка, мiста.

Дошкільний вік - найважливіший період становлення особистості, коли закладаються передумови громадянських якостей, розвиваються уявлення дітей про людину, суспільство і культуру. Базовим етапом формування у дітей любові до Батьківщини є накопичення ними соціального досвіду життя у своєму мiстi, засвоєння прийнятих у ньому норм поведінки, взаємин, залучення до світу його культури. Формування любові до Батьківщини починається з раннього дитинства, з пісні мами, того куточка, де діти живуть.

Тісна співпраця вихователів дитячого садка з членами сім'ї виражається у встановленні довірчих ділових контактів з сім'ями вихованців (бесіди, консультації, батьківські збори, диспути, анкетування, кругли столи); забезпечення батьків мінімумом психолого-педагогічної інформації, навчанні їх способам спілкування з дитиною; забезпеченні регулярної взаємодії дітей, вихователів та батьків; залученні членів сім'ї в педагогічний процес; створення в дитячому садку і сім'ї предметного розвиваючого середовища.

В закладі практикується проведення відкритих занять і заходів щодо розробленої проблеми із запрошенням батьків, представників школи і зацікавлених коллег.

З метою прищеплення дітям любові до рідного краю, поваги до національної культури, національних звичаїв під час занять активно використовується народознавчий матеріал (віночки, свищики, гончарні вироби, український одяг, знаряддя для народних ігор тощо).

Слід зауважити, що проведення таких занять вимагає серйозної підготовки вихователів. Вихователі нашого закладу виявляють високий рівень професійної майстерності, вміння ефективно організовувати дитячий колектив, підбирати, опрацьовувати та вдало використовувати під час занять матеріал, що в результаті і забезпечує високу результативність проведених занять.

Шлях до виховання любові до Батьківщини ми втілюємо у народні традиції — досвід, звичаї, смаки, норми поведінки, що склалися історично і передаються з покоління в покоління (шанувати старших, піклуватися про дітей, відзначати пам'ятні дати тощо). З традиціями тісно пов'язані народні звичаї — усталені правила поведінки; те, що стало звичним, визнаним, необхідним; форма виявлення народної традиції (як вітатися, як ходити в гості та ін.). Ці навики діти пізнають в іграх, та інших заходах.

Прилучаючись до народознавства, діти поступово утверджуватимуться у думці, що кожен народ, у тому числі й український, має звичаї, які є спільними для всіх людей. Пізнаючи традиції, народну мудрість, народну творчість (пісні, казки, прислів'я, приказки, ігри, загадки тощо), розширюючи уявлення про народні промисли (вишивка, петриківський розпис, яворівська іграшка), вони поступово отримують більш-менш цілісне уявлення про втілену в художній і предметній творчості своєрідність українського народу. Водночас у дітей розширюються знання про характерні для рідного краю професії людей, про конкретних їх представників. При цьому ми працює не стільки над збагаченням знань, скільки про їх творче засвоєння, розвиток почуттів дітей. У дошкільному віці вони залюбки беруть участь у народних святах і обрядах, пізнаючи їх зміст, розвиваючи художні здібності, навички колективної взаємодії.

Висновки. У результаті спільної роботи педагогів і сім’ї більшість наших вихованців навчились приймати інших такими, як вони є і взаємодіяти з ними на основі злагоди. Ми налаштувались на копітку роботу спрямовану на прищеплення дітям корисних звичок, формування культури міжособистісного спілкування, вміння жити у світі «несхожих людей»; виховання особистості, що має свої цінності та інтереси і вміє захищати їх, але одночасно з повагою ставиться до позиції і цінностей інших людей.

Заняття «Україна наша держава, а ми Українці»